Зацвіла в долині червона калина,
Ніби засміялась дівчина-дитина.
Любо, любо стало, пташечка зраділа
І защебетала, почула дівчина,
І в білій свитині з біленької хати
Вийшла погуляти у гай на долину.
І вийшов до неї з зеленого гаю
Козак молоденький; цілує, вітає.
І йдуть по долині і, йдучи, співають
Як діточок двоє, прийшли посідали
Під тую калину
І поцілувались.
Якого ж ми раю у Бога благаєм?
Рай у серце лізе, а ми в церкву лізем,
Заплющивши очі,- такого не хочем.
Сказав би я правду, та що з неї буде?
Самому завадить, а попам та людям
Однаково буде
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2