Десь за горою вже сонце тихенько зайшло; День відійшов, вечір прийшов. Роси спадають на трави, і ночі крило Торкнулось вій, в сон забрело.
Та не вкраде ця ніч з думок моїх - Той голос, ті вуста; Ті очі, що давно у пам’яті беріг.
Ніч заховала від мене краплинку тепла, Проміння світла, дарунок сонця. Та не забрати любові, що вічно жива, В моїх оселі, в моєму серці.
Бо не вкраде ця ніч з думок моїх Той голос, ті вуста,; Ті очі, що давно у пам’яті я зберегла.
Приспів: Бо в сні відлітаю до того раю, Де тебе знайшла, де тебе я шукаю. Де біля тебе я мовчу і жадаю, Бо тебе я кохаю.
В долі питаю, бо сам не знаю, Чом так нишком в вічі тобі заглядаю? Та що ж зробити, коли сон мій зникає, Лише сонце засяє?
Бо в сні відлітаю до того раю, Де тебе знайшов, де тебе я шукаю. Де біля тебе я мовчу і жадаю, Бо тебе я кохаю.
В долі питаю, бо сам не знаю, Чом так нишком в вічі тобі заглядаю? Та що ж зробити, коли сон мій зникає, Лише сонце засяє? Та що ж зробити, коли сон мій зникає, Лише сонце засяє? Сонце засяє.