Бувають такі дні, коли суцільна каша в голові, За повітрям на балкон я вийти навіть голий міг. Холод ліг на мене як влітку, то клітка. Після диму я не синячив, а хавав КітКат.
На столі бардак, настрій не продам. Не продав - половина мого репу, братан. Шось тут пишу, паралельно заліпаю, Пре, коли під реп голови в залі палають!
Потрібно грошей, а в мене джинси ношені. Пишем альбом плюс бітло, стираю підошви я. Життя влаштовує мене, я вибрав сам. Коли куча м’яса, нашо тоді риба псам?
Безлад на хаті, та то ще півбіди, "Шури", біти і звук - "не шипів би ти", Тоді баян на студію, в касу не скидував, Жив би красиво, любов я би з кимось мав.
Буває, крізь сон відчуваю, що хочу пити, В роті смітник, а печінка моя наче побита. І ти встаєш, роздупляєшся що ти ще учень, Соромно дуже, але друже - і ти не лучший.
Буду качати головою навіть у коматозі. Куплет допишу, півтретя ночі бо кава досі Гаряча, тому не бачу причин іти в ліжко, На беху репом не заробиш – я читаю пішки.
Дорога така - догори ногами життя. Хрестик на стінах, чи хрестиком вишиття, Кожен вибирає сам, прибирає так само, А я заснув на дивані, - “Ну ваще красава”
Приспів (2х): Не вистачає часу прибрати безлад, Новий день - нову ідею муза принесла. Два раба пера - дворам, а не реперам, Я це несу, поки прибирати пора.
Ніде не був, і толком ніхуя не бачив, Живу у Львові, стараюсь друкувати панчі. Небагато втрачено, я тому й не плачу, Помічаю скільки людей жаліються на вдачу.
Знову на подачу в башку для смачного диму, З братушанями фрістайл смакували римами. Палили ці теми за особливим рецептом, Не старайся зрозуміти – довірся рецепторам.
Лице автора для слухача закрите, Навіть з уявою ти не зможеш відтворити. Критики не здоженуть нас навіть під "швидким", І при цьому ми помалу будем пішки йти.
Трішки ти й прибав свого ходу, друже. Якщо ти захворів хіп-хопом - ти вже не одужаєш, Лише прожуєш і відчуєш все на смак, Після цього ти не втримаєш ні слова на вустах.
Мізки киплять в капішоні ніби бунт. Перед очима безлад, розум, сука, труп. Серед тисячі розділів шукав свою Главу, Найшов одну, тепер пливу і не потонув.
Три, повір – це все не просто цифри, Два, молюсь шоб вони ніколи не зникли, Друга двійка додасть сили більше ніж просили, Навіть без бою не відчував себе безсилим.
Приспів (2х): Не вистачає часу прибрати безлад, Новий день - нову ідею муза принесла. Два раба пера - дворам, а не реперам, Я це несу, поки прибирати пора.