Вед: Якось Бог вирішив наділити жінок (України)світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну, італійці одержали хист до музики... обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнута у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьо-жовтою стрічкою,а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог(голос за кадром)
Голос за кадр: хто ти? Чого така сумна?
Дівчина: Я-Україна,а плачу я, бо стогне моя земля...Сини мої на чужині, на чужій роботі,а в своїй хаті немає ні правди,ні волі
Голос: Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю,чи можу зарадити твоєму горю?
Ведучі: Дівчина хотіла піти,але Бог зупинив її
Голос: Зачекай. Є в мене неоцінений дар,який прославить тебе і твоїх подруг на всю Україну. Від сьогодні все буде у ваших руках- і пісня,і розум,і танок,і краса,і взаєморозуміння! Все це стане можливим,дякуючи вірі у власні сили і бажанню працювати заради власного добробуту.
Ведучі: Взяла дівчина Божий дарунок,і відтоді славиться Україна своїми майстрами,а серед них ті що присвятили себе мистецтву.