Ігор Андроник - Думініка | Текст песни

• Тексты песен
• Ігор Андроник
• Думініка

Чорні стіни,білі штори,
І не митий посуд на столі,
Вже давно стоїть.
Недопалена цигарка,
Не допита чашка мокрого,гіркосолодкого нетару.
Від вікна ти відійдеш,политі квіти проклянеш,
Розбите дзеркало візьмеш,
Будеш боятися,станеш сміятися

Чорні стіни,білі штори
І на ковдрі пляма темного,темночервоного.
На підлозі сині фото,догорівши майже до кінця,
Немає пів лиця,на ньому
У вікні останнє сонце,
У віхрі останній подих,
Ти візьмеш останню пляшку,
Будеш боятися,станеш сміятися..

Чорні стіни,білі штори,
Синє небо помарніле вже,
Та змінили все на світі.
Білі фарби на долонях,
У чевоному купаються,переливаються з ков"ю.

Натирати сіль у руки,
Заховати біль у груди,
Так не буде,все ж ми люди,не паскуди,ні!
Захлинутися у морі,ми не хворі ми здорові,
Кольорові,не пусті,не чорнобілі,не зрурілі ми.

До вікна ти підійдеш,
В сохлі квіти воду льєш,
Розбите дзеркало збереш.
Будеш мінятися,вже не боятися.

Ігор Андроник еще тексты