Росте трава не по роках, її роки наче кроки.
Біжить ручей, стоїть ріка, а пил доріг солодкий.
Стираю ноги до колін, одну тебе шукаю.
А ти не знаєш хто з нас він, і всіх нас уникаєш.
Я дивлюсь в обличчя твоє.
Сідає голоса туман, вже скоро буде ранок.
Вмирає ніч від світлих ран, від білини фіранок.
Цей ранок може принесе мене того, що треба.
І ти простиш мені усе, усе-усе до тебе.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1