Я кликав поглядом, але вуста мовчали, Я йшов за покликом, що серце визначало, Манив той шлях невпізнаний кудись... І я не слухав, і я не слухав, і я не слухав Слово: "Зупинись"
Ти йшла за покликом, хоча шляху не знала І було подивом - в пітьмі не заблукала, Стах і цікавість злились в єдину вісь, І ти не чула, і ти не чула, і ти не чула Cлова: " Зупинись"
Таємним спогадом серця нам докучали І щастя пізнаного стало раптом мало, І шлях знайомий нас поманив кудись, і ми не чули, і ми не чули, і ми не чули слова: "Зупинись"
Приспів: По лезу ми йдемо, За свідка нам небо, А далі, що буде, - Вгадає лиш час...