Ой темно са, мамо! Світла ниє! Не видно са никус. До чого йдеме? В потемку са стратили варош, село, заводи, коргази, школи, метро, фабрики стоять, хліб не печуть, телевізор умер, новинки не несуть. Пролиґнула нуч маґазини, хижі, рекет са докус сховав в темноті. Румуни в Діброві не стаючи паленку ллють як урваті вночи: начорно роблять, начорно ллють, начорно люди по-чорному п'ють. -------------------------------------------- Ци довго так буде? Ци скоро кониць? Ци зийде на зимлю Всевишній Отиць? Ни Джуна, ни Ванга, ни Глоба, ни пуп не видят в потемку спасительну путь. Не видять і того, котрий нас веде. та й як буде видно, кидь світла ниє --------------------------------------------- В потемку са стратив нанашко Дюрьо: пушов на роботу у варош - и всьо! Й жона його тиждень як дома не спить - чув''им, казали, же в ліфті сидить... Сночи дітину чужу из садка моя Марґіта дому привела. Ниє електрики - ниє и житя: сліпому - и тому треба огня. У хижі лем вітор студений зузнить Ко заспить — замерзне, ко мерзне — не спить! Не смійтеся, люди — на носі зима Два теплі міста знам: то пекло й тюрма.