це місто, не містика, воно містить в собі забагато сміття, забагато сміху без сонця, багато бруду без труду воно тане в підлабузництві, тихо тоне в гівні, тут стоять змії, на кожній зупинці, отрута в самому центрі навколо одні рожеві рожі, повсюди клоуни з космосу клони по стантдарту системи строяться в колони, ламаються як сірники в долоні, міняються як погода де тут знайти старого, доброго співрозмовника? а не нового уїдливого рознощика зарази, медової моди, хвостатої хвороби раби, роботи, робота, бабло, бухло тут кожний малий під ранок виблює блять, своє сука нутро в кожного мрія, майка нью-йорк, рокстар старт в рай пласмасової реальності
ласощі засмоктують, заполонила осінь, забрала й без того ржаву, іршаву і можете гадати, думати будь що я люблю своє місто, але не люблю цих людей
ласощі засмоктують, заполонила осінь, забрала й без того ржаву, іршаву і можете гадати, думати будь що я люблю своє місто, але не люблю цих людей
ласощі засмоктують, заполонила осінь, забрала й без того ржаву, іршаву і можете гадати, думати будь що я люблю своє місто, але не люблю цих людей