я тікав по біля вітрин в світі тварин я стежив за людьми, з них мало хто жив в тому числі не чистих і я сука гнив я чув як тікав мій будильник буднів та я продовжував лежати склавши руки програючи вже вкотре бій в своїй корі занурювався все нижче, загрібався все глибше, я заїбався гребсти, життя перестало цвісти я ніби цвинтер, скільки в мені померло клітин вчора мій друг довів що він кретин я хочу карантин, я хочу курнути, і розстворитись в її волоссі бо відчуваю що вишу вже на волосці як дель ніро в фільмі таксист де пропав мій запал? чому я не рвусь? руки впали, впали, впали нижще плінтуса я плюнув на себе, я поплив
здається мені, що я застряв в багнюці, особистих проблем і сижу в облозі
здається мені, що я застряв в багнюці, особистих проблем і сижу в облозі