Не торкайся моєї душі Своїми брудними лапами, І не снися мені уночі: Я з тобою наче за гратами. Намагаєшся щось довести... Після бою кулаками не машуть. Не торкайся моєї душі, Не торкайся мене, не торкайся!
Ні, ти не змінив світогляд, Ні, не зупинив мій подих, Ні, я не чекаю правди, Ні, я знаю буде завтра, Ні, я не тримаюсь, чуєш, Ні, мене вже не хвилюєш, Ні, ти хочеш полуниці, Ні, не через це не спиться.
Не торкайся моєї душі, не торкайся брехнею і правдою, Не торкайся, мовчи, мовчи! Не руйнуй пустими очами. Не торкайся моєї душі, Не чіпай підсвідомість хвору, Не читай мої щирі вірші, Тобі щирість така не знайома.
Ні, ти не змінив світогляд, Ні, не зупинив мій подих, Ні, я не чекаю правди, Ні, я знаю буде завтра, Ні, я не тримаюсь, чуєш, Ні, мене вже не хвилюєш, Ні, ти хочеш полуниці, Ні, не через це не спиться.
Давай забудем, образи всі, Давай не будем, мовчати в сні. Це так дивно, забувати, І вже більше, не чекати.
Тут тебе нема, там мене нема, Не пускаєш ти, не пускаю я, Тут тебе нема, там мене нема, Не пускаєш.
Тут тебе нема, там мене нема, Не пускаєш ти, не пускаю я, Тут тебе нема, там мене нема, Не пускаєш.
Не торкайся моєї душі, Не торкайся моєї душі, Не торкайся моєї душі, Не торкайся....