Я знову міняю місця дислокації Тікаю звідси під бурхливі овації, Сідаю в поїзд і їду в нікуди І двічі на станції мене не буде…
Я приїжджаю у своє «ніколи», Там ні душі і лиш чисте поле. Там свіжий дощ і повітря чисте І голос твій на мозок не тисне !
Ти не чуєш моїх слів, а може Тобі ніщо вже не допоможе. Коли я буду там, де повітря чисте, Там де голос твій на мозок не тисне.
Ти не чуєш моїх слів, а може Мене ніхто вже почути не зможе. Я вже сідаю у свій вагон І ти ніколи не створиш мені перепон. Я тікаю від твоїх заборон! Ти ніколи не створиш мені перепон !