Крапа дрібно дощик кволий... Не спішиш, ти йдеш поволі До людей, котрі додому Поспішають в суєті. Підійшовши, усміхнувшись, І Єгови дух відчувши, Звістку добру промовляєш Всім, хто хоче знать її.
І нехай з небес грім вдарить, ще не раз, (І нехай тебе облають ще не раз) Служиш ти Єгові радісно весь час! Бо блаженніше давати аніж брать, Це ж є щастя - Бога прославлять!
Стрівши раптом злісне слово На вість добру чи відмову, Твоє серце не злякає Горда вдача, злий язик! Хто ж сприймає вісті Божі, На ягнят Христа ті схожі, Мало їх, але ти здатний Задляних терпіти все!