В безумній битві зійшлись два владики
Людською кров’ю наповнились ріки
Тієї ж миті плоть прахом ставала
Над полем битви Смерть вирувала
Розправивши крила птах в небо злетів
Він ніби суддя на бій з верху глядів
Стискаючи кігті полонив висоту
Яка допустима йому одному
Птах поглядом жвавим рівняв силу військ
Він знав з битви Смерть матиме зиск
Як від свічі залишається віск
Так і залишаться трупи від військ
О Сехмет могуча богине війни
Пекучого сонця і страху вини
Гніву твого бояться царі
По собі лишаєш лише цвинтарі
Ти дочкою є великого Ра
Ти правила знаєш - бо твоя це гра
Ти прийняла лик. Ти Льва голова
Вогняне дихання… пекучі слова
Ти також цілителем є на віки
Під твоїм покровом ідуть доктори
Помилуй сьогодні люд що внизу
Від них відведи вбивчу грозу
У користь свою продовжив сюжет
Бог злості і хаосу антагоніст Сет
Він поле криваве щільно очепив
Із кубка життя ще дужче надпив
Він силу черпає обірвавши життя
Відправивши душу в небуття
На тонкому тілі Осла голова
Смерть розпочала криваві жнива
І птах що у небі ударився навтьоки
Він зрозумів це коло зла і біди
Життя оминуло ниву боротьби
Привілля злоби, журби і мольби
гр.Маска еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1