О Вождь повідай тайну крем'яних скель Розкажи про печеру і безсмертя тунель Про силу Ведмедя що ступав з темноти Про Сову, Ягуара, Духів лісних Небеса розкроєні крильми Орла Про лаву вулканів що сходить з гирла: - Пам’ятаю повість сивих старців Провіщаю могутність сказаних слів Кремезний мисливець на скелю зійшов Огледів місцевість, печеру знайшов Тунель в ній узрів що єднає Cвіти Він дарує безсмертя треба лиш увійти Вхід сторожить Сова коли сонце зайде З першим подихом світла Ягуар прибреде Сон вулкана пильнує Орел з вишини Магму кратера дразнять розкуті Вітри У підніжжя гори Духи ліс бережуть Як заступить гроза вмить її відведуть У півночі Ведмідь заричав на луну Спокій ночі порвав і поник в далину …