Анна: Серед гір, там де віє буревіль, Вільний птах кохану там шукав, Александра: Серед гір ніч стоє у заводі, Де ти є? Озвися, він чекав.
Светлана: А вона мовчала, бо ображена, На нього чомусь вона була, Вместе: І хто знав у чим була його вина, Очі то є, очі то так, правда одна.
Анна: Серед гір зійшло зорею в небесах, Крізь туман невиплаканих сліз, Светлана: Він летів до неї, мов до дому птах, І любов їй у долонях ніс.
Александра и Светлана: Він літав а сил вже майже не було, Вместе: А була лютая зима, Та й згадав він твоїх очей тепло, Очі то є, очі то так, знаєшь сама.
Анна: Серед гір, там де віє буревіль, Вільний птах кохану там шукав, Александра: Серед гір лишь тільки стихла заметиль, за своє кохання крила склав.
Вместе: А вона хотіла би лишить його, А вона віддала, І хто знав у чим була його вина, Очі то є, очі то так,плаче вона.
Александра: Очі то є, Светлана: Очі то так, Анна: Плаче вона.