Назар Хассан: Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Даниил Клягин: Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.
Вячеслав Ефремов: Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.
Вячеслав Ефремов: Жодної битви не виграла -
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Даниил Клягин: Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Я цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Вместе: Я цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.
Вместе: Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Назар Хассан: Забув як відчував тепло,
Забув як є на вигляд світло,
Зникло все що так пекло,
В серці лиш холодний вітер,
Я вже не бачу сніг і засихають сльози,
Мені так холодно,
Хоч так далеко до морозів.
Вместе: Ще так далеко до зими.
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Вместе: Ще так далеко до зими.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1