Саня-друг, я пишу тобі лист, Тому що вже давно тебе не чув, не бачив. Сто років вже пройшло з того часу, як ми колись Мріяли зібрати наших пацанів на дачі. Кухня в хрущовці, розмови до ранку, Форточка закрита целофановим кульком, Ніколи не кінчалися пиво і таранка, Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.
Приспів: Давай повернемось у своє місто, З якого втікнути так хотіли! Давай одягнемо потерті джінси, В яких у школу нас не пустили! Давай послухаєм старі касети, Які нас жити і любити вчили! По іменах згадаєм всіх друганів ще, Які тоді занадто швидко жили!
Знаєш час втікає, як вода, І способу інакшого ми поки що не знаєм, І набагато тихше тече життя ріка, Якщо ти свого друга часто зустрічаєш. Не бери свій мобільний, а краще - два пива, А потім ще зашлем за добавкою гінця, Дружба - це тоді, коли сльози у мужчини, Дружба - це тоді, коли мужчини до кінця!
Приспів.
Давай повернемось у своє місто! Давай одягнемо потерті джінси! Саня-друг, я пишу тобі лист...