Гаєм, гаєм зелененьким
Ходить Довбуш молоденький,
Він на ніжку налягає,
Топірцем ся підперає.
За мном, хлопці, за мном свистом,
Западає стежка листом.
Щоби Кути не минути,
Та й до тітки повернути.
Через Кути та й до тітки,
До Штефанової жінки.
Добрий вечір, Штефанова,
Чи вечеря вже готова?
Ой, вечеря не готова,
Бо Штефана нема вдома.
Штефан пішов на роботу,
Повернеться у суботу.
Чи будеш нам відкривати?
Чи самим ся добувати?
В мене двері тисовії,
В мене замки сталевії.
Не поможуть замки твої,
Як підставлю плечі свої.
Довбуш почав налягати,
Стали двері ся ламати.
Довбуш двері відкриває,
Штефан тіка вже стріляє.
Як устрілив в праве плече,
Із лівого кровця тече.
Бо знав добре поціляти,
Довбуш буде помирати.
Ой, ви, хлопці, ви, молодці,
Беріть мене на топорці.
Беріть мене на топори,
Та несіть мя в чорні гори.
Там родились тато й мати,
Там я буду спочивати.
Штефанові дайте мірку,
Бо я любив його жінку.
Сріблом-златом поділіться,
Та й на мене не дивіться.
Гудаки еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3