Гуня - Трек другий (Видумка ночі) | Текст песни

• Тексты песен
• Гуня
• Трек другий (Видумка ночі)

Pesni.guru - сайт для Гуру

Ну що тут сказати? Немає вже слів,
немає вже реплік, хтось душу убив.

Немає вже слів, немає кохання.
Ви скажете-було були лиш страждання.

Усі відчуття та всі не взаємні.
В них глянути, наче криниця студена.

В них глянути можна лише ненадовго.
Затримаєш погляд- страждатимеш знову.

І це вже, напевне, проблема мільйонів.
Ми з вами страждаєм, запираючись вдома.

Ми з вами там плачем і рвемо сорочку,
а на людях все добре, в очах темні точки.

Зіниці,як завжди та з дивним блищанням,
а в цьому блищанні- зневіра в коханні.

А в цьому блищанні- зневіра у людях!
Не треба брехати- кохання не буде!

Кохання не буде, бо це тільки міф.
Не треба брехати- брехати-це гріх!

Не треба брехати так нагло у очі.
Кохання немає-це видумка ночі!

Просто вночі, хочеться чуда.
І те, що не бачать- придумують люди.

Кохання-це видумка, кохання- це міф.
Амурів немає, а Афродіти тим більш!

Які же боги в сучасному світі?
Людей тут немає, хіба що лиш діти.

Це єдині із нас, що вміють любити.
Це ті, хто ще вартий на світі цім жити.

Вірш цей ніщо, тож краще б змовчав,
адже кожен з вас, хоч раз та кохав!
І надіюсь,що кожен ще вірить у чудо.
А слова ці-це просто... -заставили люди.