Розділила два села неспокійна річка, До весілля доросла і сестра Марічка. Річку в брід не перейти, міст не обминути | Та вода аж до моста, до моста прикута. | (2)
Всі дівчата мають хист на слова чарзілля, Тільки став на цей місток - зразу на весілля. Я б цю річку переплив та вода холодна, | Повернутися не зміг, бо душа негодна. | (2)
І біжу я до моста в модних черевиках, Не женився я на всіх за всіх чоловіків. Я їй слова на скажу, не кажу про зілля, | Через міст перебіжу на своє весілля! | (2)
Весело, ой, весело там музика грає, Там вже все наше село весілля гуляє. Ти до мене не ходи, перестань любити, | Бо без свої молодої я не зможу жити! | (2)