1.Я вчора слухала по радіо, що поміж нами знов війна, Що вже любов між нами втрачено і десь поранена вона. Ти налетів на неї яструбом, не добирав красивих слів І, як завжди, залізним осудом все, що в нас було, ти убив.
Приспів: Ти вже не мій, нині я не твоя, Вір чи не вір, я під небом встою. Всі ці слова – ахи і зітхання, Я не твоя, не твоє кохання.
2.Я не ридаю над уламками розбитих вщент дівочих мрій, Мабуть, не всі сни є солодкими, я вже звикаю – ти не мій. Більш не повірю я ілюзіям і замки не збудую я з піску, Хай їде принц на білім конику до іншої, а я ось що скажу.