Не питай, не питай чого плачу, Не питай чого бігаю в гай, Бо блукаю я там до півночі, Не питай, не скажу, не питай. Ти приходив до мене що-ночі, В ту годину, як міцно я сплю, Заглядаєш в заплакані очі, І шепочеш не плач я люблю. Я слова твої чую душею, І крізь сон посміхаюсь тобі, Твої очі горять наді мною, В невимовній глибокій душі. Ти ще дужче мене обнімаєш, Це про тебе я мрію ві сні, Поцілунками душу виймаєш, Вириваєш ти серце мені. Вирвав ти із грудей моє серце, І навіки залишив одну, Ти залишив мене одиноку, О, мій Боже, тебе я люблю