Ой закувала сива зозуля у гаю, Ой заплакала тая дівчина із жалю. Нащо ж мене ти покидаєш, Нащо ж мене ти залишаєш, Милий мій, а я на вік твоя.
Ой не плач, не плач, не журися, дівчино, Ой, не плач, не плач, не вбивайся рибчино. Бо я без тебе життя не маю, Ніби живу в чужому краї, Мила моя, я навіки твій.
Ой не плач, не плач, не журися дівчино, Ой не плач, не плач, не вбивайся рибчино. Візьму не я, так візьмуть люди, Але зі мною в серці буде, В серці моїм назавжди моя.
Сива зозуля більш не кувала у гаю, Дівчина ніч сама проводить у жалю. Жде вона свого милого, Може поверне він додому, Милий з чужої сторони.