Навесні тебе зустрів я В зорянім намисті, Що на сонці вигравало Золотом іскристим. Твої очі – дві зірниці, Ніжно споглядали, Ось чому тебе зорею У житті назвали.
Приспів: Зоряна, Зоряна вже осінь багряна | Покрила кохання стежки, | А стежку барвисту, осипану листом, | О, зоре, мені освіти. | (2)
Подарую тобі, любко, Золоте намисто, Те, що осінь назбирала В золотому злитку, І розвіяла стежками Хвилю розтавання, Хай весіллям одізветься Зоряне кохання.
Приспів.
Навесні тебе зустрів я В зорянім намисті, Що на сонці вигравало Золотом іскристим. Твої очі – дві зірниці, Ніжно споглядали, Ось чому тебе зорею У житті назвали.