Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина, Вівчара в садочку, в тихому куточку Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок, повз осокори. Задивилась на високі гори. Де з беріз спадають чисті роси, Цвіт калини приколола в коси.
Вже за обрій сонечко сідає. З полонини їй вівчар співає Я прийду до тебе, як отару, З водопою зажену в кошару.
Ось і вечір вівці біля броду З Черемошу п’ють холодну воду. У садочку вівчара стрічає Дівчинонька, що його кохає.