Я їхав з Станіслава Мав шєпку з нутрії, В автобусі на лавці Лишив собі її, І лєг я трохи спати Бо дуже був трудний Просив, аби збудили Як будем в Коломиї Збудили в Коломиї, Я мац туда, суда. За голо ву іми всі, А шєпки вже нема Я всіх людий питаю Про шєпку з нутрії, А всі відповідають, Шо якійсь украв її
Ну й злодії в ці чіси настали Шєпку мою вни з під мене вкрали. Як без шєпки тхаті прийду я В мене жінка, як тота змія
Приїхав я додому, А шо вже було там Не зичу я ні кому Й найгіршим ворогам,
А на другу суботу У Кути їду я. Шукаю спекулянта В котрого нутрія.
Найшов якусь я шєпку Купую її я Приїхав я додому. Аж глип, а то моя,
Тай жінка її пізнала Шо лиш я з нев не мав Та кої ме ні дала Аби я памнітав
Ну й злодії в ці чіси настали Шєпку мою вни мені продали, А тепер я шо маю робити Встидно в очі людям си дивити