Коли три сотні й вісімнадцять кілометрів, Нам не дають зустрітися з тобою. Так я сумую, від суму можна просто вмерти, Але тебе так просто не віддам, без бою. Я дуже часто говорю тобі дурниці, Поводжу себе як мала дитина. Моє кохання, можливо для тебе дрібниці, Без тебе тяжка для мене й одна хвилина. Я так боюсь тебе реально втратити, Поки ти є, мені так солодко з тобою. Я знаю може і не треба квапитись, Коли ти поруч, якось не думається головою. Я не назву тебе своєю матіолою, Вона цвіте десь місяців лиш три. А ти завжди дурманиш мою голову, І я не я, коли є поруч ти! Я напишу банальний вірш, бо я не геній, Пишу про те, що днями відчуваю. І деколи буваю черствий наче кремінь, Але закоханим у тебе, я завжди буваю. І те що часто снишся мені в сні, Я прочитав, що це є дуже добре. Тому що думаю про тебе кожні дні, Тому і сон з тобою мій є кожен. Ти знаєш, я став співати часто І всі пісні ці романтичного є жанру Ти знаєш, я й прокидаюсь часто Бо думаю що поруч ти, і знов на тебе гляну! Я чхати хтів на весь кілометраж, Не в кілометрах визначають щастя. І я створю для тебе антураж Де будемо я і ти, та наше щастя
Гуру Песен