як сонця безсмертного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті. Нехай в твоїм серці любові, Не згасне священний вогонь. Як вперше промовлене слово На мові народу твого.
Пр_в: Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну любіть! / Як рідні поля і діброви , Як чистого неба блакить./ (2рази )
-2- Ми з нею відомі усюди, Усе в ній, що треба нам, є, А хто свою мову забуде , Той серце забуде своє. Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот, І там, де звучить рідна мова, Живе український народ.