1. Над квіткою затримався одного дня я, Краса її, що Бог створив, манить мене, І Соломон, що жив розкоші великій, Так одягатися не вмів, як квітка ця. Коли звичайна квітка з поля так чудова, І стигне плід земний і мудрости у пчіл, Коли Бог дбає про таке мале звичайне, Наскільки більше дбає Він і про людей...!
Приспів: Серед квіток серце моє Хвалу для Бога віддає, І кожні двері - загадковість для мене... Не смутно біль що береже, Втихає перед Богом вже, Коли Творець серед квіток вглядить мене...
2. І пісня ця, що тихо вітром пролітає, гармонію Хоч люди роблять все щосьдуже надзвичайне,