1. Моя свідомість втомлена жадає антракту. Антракту любові,чи то навіть життя. Я в полоні страждань від кінця до початку. Я ховаюсь в кімнату. Я вже майже стіна. ...
Твої очі нечулі,німі та холодні. Але я це не бачу. Моє серце сліпе! Забирай все життя,можеш навіть сьогодні. І дивись у вікні моє автодафе.
Приспів: Невгамовний крик тихого болю Виривається,плаче,в уяві пливе. Не забути тебе і не бути з тобою... У якому сторіччі ця хвороба мине?!!! Я блукаю в пустелі,якої немає. Та хіба я жива?Та хіба ще людина??!!! І не жити в тобі.. мене вимикає. Забери моє серце.Одну лиш частину...
2. Рятуй у думках,доки я ще жива. (У кістках ломота,перетворююсь в зливу)... Твій погляд тьмяніє,приходить зима. Ця осінь без тебе кричить:"Я загину!!!" Моя свідомість втомлена жадає антракту. Від суму видовищ волосся сиве!!!! Відчуваєш мене від кінця до початку, Але у вікні вже автодафе...
Приспів. Програш. Приспів
Одну лиш частину.. Одну лиш частину.. Одну лиш чаcтину.. Одну лиш... Частину.