Коли один, тебе немає, Все навкруги барви втрачає, Блідне все без тепла твого, Й день не зігріє. Коли нема сміху твого, Світ завмирає без нього, Й небо стає чорно-білим, А вітер безкрилим. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із безодні чужих думок, Я благаю: зроби лиш крок.
Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя.
Я пригорну тебе до серця, Чуєш, воно нестримно б’ється. Обійми мене так ніжно, Як вмієш лиш ти. Знаєш, що кригу недовіри Я розтоплю й тепло надії оживе І будем разом ми, Разом ми назавжди. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із безодні чужих думок, Я благаю: зроби лиш крок.
Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя.
Лиш тебе одну серед тисяч сліпих облич, Лиш тебе одну у безодні чужих думок. Лиш тебе одну я благаю: зроби тільки крок! Ти - моя! Чуєш, ти - моя!
Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя. Чуєш, тільки ти моя, Завжди будь поруч ти, Не залишай, не йди. Ти - моя.