Цілуй мене, не давай
Гірким злетіти словам.
Що, як сьогоднішній страх
Реальним стане на днях?
Тримай мене, обіймай
Тепер…
Що пір'я проти меча?
Людина – з воску свіча,
Так само, як і любов,
Їх смерть приходить з небес,
та смерть, що з небес, - та ж сама смерть.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Для тих, у кого серця
осінній відчай просяк,
весняна ніжна трава
лише у віршах жива.
А нині й вірші мовчать –
як шкода.
Що, як усе – тільки мить,
нікому вічно не жить,
зітреться краса,
відвага згорить,
і залишиться могила сама?
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Я не хочу жити без тебе.
Дарья Мосягина еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1