я дуже люблю слово доторкатися саме так а не інакше бо інакше не існує звичайно можна було б придумати ще кілька варіантів із аналогічним значенням але чомусь саме це мені найбільше імпонує
вони стояли пліч-о-пліч уже майже самотні уже майже закохані і незграбно доторкалися руками і черепами вони зросталися в один такий великий спільний витвір чиєїсь уяви що існує лиш зараз і більше не буде таких ніколи уже
а час як завжди буде невпинно й навмисно губитись між спорожнілими вулицями між вологими спинами між безкінечними просторами
тулилися притискалися обнімалися грілися дихали дивилися стояли лежали слухали говорили і мовчали і мовчали і мовчали
твої долоні палахкотіли мов розжарений вулкан і він вивертався навиворіт крізь пучки пальців тоді починався наш приватний апокаліпсис океани захлиналися від надміру води і риби небо невпинно витікало крізь наші тіла застиглими хмарами і сонце впліталось у пальці крижаними променями
земля народжує нас заново заколисує на своїх тендітних материнських долонях і ти вкотре засинаєш без мене поринаєш за далекі погляди і безкраї мрії і чарівні сни чекаєш весни бо саме тоді львів найчарівніший
у мені постійно відлунює пронизливий погляд твій у моїх кишенях ще вібрує струмом тепло твоє у моєму волоссі ще плутаються сповнені ніжності пальці твої
і колись ти можливо будеш пригадувати щось не надто важливе із тієї приємної миттєвості переглядатимеш спільні фотографії шукатимеш мої запахи і притискання у інших тілах але не знайдеш нічого подібного забування це невід'ємна здатність нашої пам'яті
я б хотів навмисно заблукати на одинці з тобою між довжелезних вулиць не відпускати навіть якщо ти матимеш завчасно приготовлені мапи і квитки на зворотній потяг додому краще збирай речі і переїзди до мого серця так буде найкраще