Як тихо шепоче він, як ніжно втішає він з неба ллється відчай, де є ти. У дзеркалі знов сумна, заплутав в моєму волоссі, твій погляд і твоя рука.
Прошу до небокраю забери, крізь вічність свою руку простягни, Лети...й мене забери світ ще повний світлой доброти я тебе благаю забери... мене забери.
Тримала тебе за руки, і слухала шепіт вій, мЕні замало крил, мені забракло крил Якщо вітпустиш, не полечу. Я бачу тебе у снах, у мріях, в бажаннях, в думках Ти чуєш прохання і мій нестримний крик.
Прошу до небокраю забери, крізь вічність свою руку простягни, Лети... й мене забери як не хочеш ти забути, і хоч час назад не повернути мрія моя, мрія моя іще жива я до тебе ще прийду, і ніжно-ніжно обійму.. ЛЕТИ І Я ТЕЖ ПОЛЕЧУ. → http://tekstovnet.ru/5/Darya-Kovtun-i-Evgeniy-Hmara/tekst-pesni-Leti