Тангы кала Коруге коздер ашык, Сезуге коніл ояу… Тунімен уйкы кашып, Калганда танга таяу, Акырын есікті ашып, Томенге тустім баяу, Асыкпай анык басып, Кошеге шыктым жаяу...!
Оянды ерте кала, Aсыгып суыт жандар, Тыныккан ой мен сана, Жугіріп шыныккандар. Оянды ерте кустар Жане де терек-талдар, Оятты біреулерді Тірлік пен себеп-салдар...!
Кайырмасы: О, кала! О, біздін асем кала! Тозімде тагат бар ма? Омірлік сурактарга Озінде жауап бар ма??? ей е