Не кидай менi свої карти, Я i так знаю хто ти. Нам, напевно, бiльше не варто Збудженi телемости будувати i головою вниз падати й падати. Не кидай менi свої карти, Я i так знаю хто ми. Нам давно уже було би варто Стати невидимими Для холодної, як чужий готель, i нудної зими.
Приспiв:
Ми так ховалися вiд зими 18 хвилин назад! Листопад, стали видимими знов. Ми так ховалися вiд зими 18 хвилин назад! Листопад, листопад, листопад!
Ти все далi, далi i далi i сльоза – холодне скло, i, здається, бiльше немає Днiв, якi б не замело, Але кожен з нас у своїх снах Бачить тiльки тепло! За вiкном на вулицi свято, За вiкном радiсть i смiх! Знову той лиш може почати, В серцi хто забути змiг Мов холодний, як чужий готель, i пронизливий снiг!