Скажіть мені, я мушу теє знати, Бо в тім провину бачу я свою, Від кого ми навчились розпинати Своїх пророків у своїм краю?
В глибінь віків заглянути боюся, Та вже душі не стримати порив. За що ви люди розіп`яли Ісуса? Хіба за те, що він добро творив!
Не спинені Чорнобильським відчаєм Ми славимо, о Господи, Тебе! І кожен день Ісуса розпинаєм, Як не Ісуса, то самих себе!
Скажіть мені, я мушу теє знати, Бо в тім провину бачу я свою, Від кого ми навчились розпинати Своїх пророків у своїм краю?
Паплюжимо Його дорогу хресну, Ту, що людей вела через віки. І за гроші, зароблені нечесно Побожно в церкві ставимо свічки. І молимось нещиро й неправдиво А так, про людське око напоказ, Щоб сотворив Господь велике диво І грішних нас помилував і спас!
Скажіть мені, я мушу теє знати, Бо в тім провину бачу я свою, Від кого ми навчились розпинати Своїх пророків у своїм краю?
То не цвяхи, а мій гріх тебе прибив! То не люди, а мій гріх тебе судив! То не цвяхи, а мій гріх тебе тримав! Хоч давно це було, за мене страждав!
В розпусті, п`янстві і наживі Добро творити ми не спішимо. Ми молимось, щасливі й нещасливі, Ми молимось і знову грішимо.
В глибінь віків заглянути боюся, Та вже душі не стримати порив. За що ви люди розіп`яли Ісуса? Хіба за те, що він добро творив!