Ти втомився від попси та безколірних душ які малюють веселку фарбами з лайна які співають про любов а їх обличчя байдужі Начебто і люди а насправді стіна Ти виколупуєш з-під нігтів чорний гламур Ти встромляв їх учора в декольте модних дам а сьогодні блюєш і хрипиш „мон амур” Начебто і мир а насправді війна
Тебе нудить від ТВ і політичних промов серіалів ток-шоу дурнуватих „зірок” Якби був кулемет – йому б роботу знайшов Начебто побіг а зробив лише крок Серед виродків повій і бізнесових акул ти мандруєш як останній божевільний шаман Вони мали у дупі сотні тисяч культур Начебто і мертвий та живий від ран
Це як ховатися від Бога в монастирських садах Як лишати сліди на цнотливих снігах Як нести на базар останні слова Начебто і віриш а скривились вуста І щоночі до тебе приходить вона Дарує тобі щастя і п’є твою кров А на ранок вікно ніж і вода Начебто і цілий а насправді як шов
збірка "П`ята пора року" цикл "П`ята пора року" Валентин Терлецький