Серед них ти вирізняєшся навіть кольоровим шарфом спокійним божевіллям в очах розстріляним сном З ким п’єш з ким живеш як дихаєш і навіть помреш Поети завжди без даху усюди без меж
Ти тепер як трава – розпластаний в небеса Тобою ступає вона Йде босонога й сумна І дивиться світ з вікна - на вас
В цьому місті тебе непокоять довгі ночі без днів втомлені погляди друзів і сльози батьків І в цій хуртовині самотність шукає вогні трамваї будинки крамниці кафе й ліхтарі
Ти тепер як вікно – і сонце до тебе втекло Крізь тебе ступає вона лагідна весняна І дивиться світ на вас у вікно
І хочеться вже припинити це дешеве кіно назавжди втекти і не бачити все це лайно Туди де немає буденних скалічених свят де очі батьків і коханих сміються й блищать
Ви тепер як вода – бездонна і мовчазна Розпитує всюди весна ваших сердець імена Ви дивитесь тихо на світ крізь лід