Декаданс - Небесный оркестр | Текст песни

• Тексты песен
• Декаданс
• Небесный оркестр

Коли я був музикантом в раю,
я мав скрипку і пив мускат.
Барабанщиком Будда був,
піаніст-Христос, контрабасист- Магомет
І збиралися к нам на концерт
божества у довгих плащах, Джим Морісон і Курт Ка Бейн
їм освітлювали темний шлях.

Приспів:
Проковтне нас пітьма, стане вічною мить,
вже ніщо не болить і нічого нема,
Лише схлипує десь безименна душа,
Вона знову прийшла закінчивши свій рейс.

А ти жила десь там на землі
В Запоріжжі чи в Голівуді
І приходили чоловіки цілувати твої спраглі груди.
А в ночі ти стогнала під блюз,
дні були як суцільний ремейк
Тебе любив хмільний Сен-Жон Перс і тверезий Тулуз-Лотрек.

Приспів:
Проковтне нас пітьма, стане вічною мить,
вже ніщо не болить і нічого нема.
Лише схлипує десь безименна душа,
Вона знову прийшла закінчивши свій рейс.

Одного разу прийшов диригент,
Сказав мені "Збирайся униз"
І не забудь взяти свій інструмент,
для Паганіні писати каприз.
А тобі надіслали листа, що земний твій закінчився час
І смеялися небеса, і ридав осиротілий Пегас.

Приспів:
Проковтне нас пітьма, стане вічною мить,
вже ніщо не болить і нічого нема.
Лише схлипує десь безименна душа,
Вона знову прийшла закінчивши свій рейс.


Декаданс еще тексты