Пітьма вчепилась в горло місту Зневіра примостилась в кріслі Нудьга розпалює кальян і підсипає втоми в чай У мене знов сімейні драми В твоїй душі глибокі ями А в нього замість пісні стогін – тільки не чіпай!
Ти доведи що мріям не кранти Збери свої сліди по світу й дуй сюди Пий друже мій – не виграти нам бій Врятуємо ми кволе щастя від біди
Один шепоче – все пропало А іншому років замало Але обидва ставлять хрест і починають все з нуля Ти вирішив сімейні драми Засипав він глибокі ями І з піснею розпочинаю я нове життя!