Декаданс - Останній трамвай (Live in Докер паб) | Текст песни

• Тексты песен
• Декаданс
• Останній трамвай (Live in Докер паб)

Протиснувся між крапель дощових
Ходив по запахах
з дитинства призабутих
Старенький дворик сутінково стих
І в тиші заводський гудок зітхає глухо

Скрегоче в ніч останній наш трамвай
З пітьми висмоктує спізнілі всюди душі
Когось ці рейки виведуть на край
а чи в дитинство
що з кишень виймає груші


Колись життя відправить і мене
у вільне плавання підземною водою
Забудеться мій запах
Промайне
непевний спогад
наче тінь попід стіною

Один лиш крок планетою ступив
а виявляється – життя тривало більше
Я жив як міг
Поки ставало сил
Поки було кому присвячувати вірш


Декаданс еще тексты