Нехай світлою буде жалоба і у біле одягнуті всі хто мене проводжає до Бога чи у гості а чи на віки Хай сміються веселі друзі обіймаючи любих жінок І у косах духмяної Грузії зацвіте мій весняний вінок Я сидітиму на узвишші споглядаючи плинність річок Янголята злетілись на вишні запаливши мільйони свічок Я триматиму вітер за руки – вже не страшно іти потойбіч А на світі лишаються звуки бо лиш музика глибша за ніч