Твої вікна на схід відкриваються рівно під вечір Моє серце на захід рветься майже щодня І не зліпиться те що було до сих пір недоречним І не встигне пісок запустелитись круг вівтаря Ти живеш як по рунах або як підкаже сумління Я живу від світанку до ранньої чудо-весни Ти прокинешся і босоніж вийдеш на іній Я не зможу наповнити кольором всі наші сни
Невідомий мудрець запускає змія у небо Йому років зо п’ять а більше не треба мабуть Хто колись обирав цей прострочений мічений жереб той напевно спізнав де є правда а в чому є суть І коли ти знайдеш всі книги яких я не автор Коли ти зіграєш сонати де я не акорд Різниця у тім хто К2 а хто місячний кратер І немає різниці хто чий перекриє рекорд
І одні скрізь кричать що вже надто пізно Інші упевнені що їх час не настав Ми дуже схожі але надто різні Вода земля і сонце поєдналися в сплав