Якщо ти першою підеш від мене туди де пахне чорносливом день скажи всім ангелам що я напевно затримаюсь недовго між людей Віконниці закрились на очах Я відпущу на волю вікна з дому коли відчую що мій сад зачах коли ховатимусь від звуків грому Прилип губами до церковних стін Вдихаю небо втоплене в іконах І промайне блакитноока тінь свічок ледь ворухнувши стиглі грона В зимовий вечір вийду ледь живий скуйовджений притихлий занімілий Умиюсь снігом І сніжинок рій присяде на волосся посивіле І сніжку кине хтось мені в плече Я обернусь – мале дівча сміється Якщо ти першою лишиш мене у цього світу раптом стане серце