Білі крила піднести йому несила, З неба впав, а тут така зима. Може, б серце не боліло, Якби щастя не хотіло, Але вороття уже нема...
Під тією он зорею Є будинок із свічею Та туди така далека путь... Але, може, пожаліє Хтось його й крізь заметілі Чужі коні, може, довезуть...
Чужі сани, чужі коні не спішать, Їх не підгониш, А мороз сміється вже в ногах... Не потрібно, більш не треба, Не знайти нам шлях до неба, Залишіть мене oтут в снігах...
І вже крила не боліли, І вже серце не щеміло, Тільки погляд довго не згасав. І, забутий цілим світом, У снігах з крилом розбитим Білий ангел тихо помирав...