Це вбивчі панчі, брачо, так що заховай щелепу! Хоч ми не танчим, наче, та прибавили ще клепи! Банду мерців побачиш, що хитають ліхтарі, - Це добровільні жертви качу на хіп-хапу вівтарі. В годину пік стрес в бік так пік... Я прожив вік торік... Перепочив вночі, та це не вікторі. Наглядач зоопарку Одарко, фіг тобі! Я залишаюся вільним серед кам'яних дубів! Серед горил і сов я тут порину в сон. Як у дзеркальну річку стрибне на перину сом... Бери мінусок - і гайда на дах! Ефектор - піци мій кусок, а бек-емсі - голодний птах. Бетонні крони непохитні, хоч в арках постійний протяг. Хто б тут не гаркав, він опиниться з кляпом у роті. Гарне небо у квітні, а під ним - банди уродів... Люди привітні, та інстинкти все ж не побороть їм. Між дубів не тупів: то півкоробки продав, то стакан, За це гантелі купив... Не ми такі, доля така! Зелені мало, от обгодяться всі крайняками... Це край не з камер... Самооцінка низька, мен! І заробляють не розумом, а цицьками, Хизуються пожертвами, хизуються цяцьками... А тут пожерти би, хоч і працюєш, як ішак. Жертва ти, братан, якщо ти не хижак!
Усі від сов і до горил! Піднімайте крила й лапи догори! Довго палай іще, не догори! Не чекай на гору, а йди до гори!