У травні опадає листя із верби,
І кроплять нас дощі кислотною ропою,
Я ще живу, ти мій нектар люби,
Бо скоро пропаду пожовклою травою.
Весна незмінна і неговірка,
Зустрінута в страшному тому квітні,
Вона тримає у блідих руках
Радіаційні проліски тендітні.
Нема куди сховатись і втекти,
Пішов народ в невинні горестрати,
І на плечі моєму плачеш ти
Неначе в’язень, що чекає страти.
Де?Сенс еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1