Шкільні роки позаду нас залишаться завжди. Хочеться мені попасти хоч на мить туди. Скільки раз за все життя питався я себе, Коли до мене знов цей час прийде.
Весь цей час я сумував без тих чудових днів, Але забути ті роки усе ж я не зумів, І залишаються мені спогади одні, Які живуть завжди в моїй душі.
І чому це відбувається знову? Чому я бачу ці картини про школу? Чому приходять вони до мене уві сні? Шкільний альбом я бережу в себе досі, Ми у ньому не змінилися зовсім, Але ми вже не школярі!
Все що в мене залишилось це моє життя, І нічого не змінилось лиш змінився я, І кожний день я помічаю що осінь вже прийшла. І знов мені надію принесла.
Я забув найголовніше, Цього уже не буде більше. Чому я завжди прокидаюсь, Коли туди знов повертаюсь. У своїх снах, у своїх снах.